Декоративна мозаїчна штукатурка: основні види та переваги

Сьогодні фактурну штукатурку використовують як зовні, так і всередині приміщень. Це дуже вдячний спосіб оздоблення поверхонь, що дозволяє створити оригінальне покриття з гарантією високої міцності. Одним із найкращих видів таких матеріалів є декоративна штукатурка мозаїка. Причина її затребуваності полягає в різноманітті кольорів, відмінних естетичних характеристиках, можливості створення об’ємних зображень.

Переваги та недоліки мозаїчної штукатурки

Причин популярності такого виду покриття є нескінченна кількість. Одна з них – мода на екостиль, що диктує застосування виключно натуральних матеріалів або їхньої якісної імітації. Забезпечити її може декоративна штукатурка мозаїка. Мозаїчна штукатурка приваблює дизайнерів можливостями реалізувати навіть сміливі інтер’єрні задумки. Однак таке оздоблення має низку плюсів і мінусів, які потрібно враховувати при виборі фінішного покриття. Основні переваги:

• стійкість кольору до впливу УФ-променів;
• стійкість до погодних явищ;
• можливість нанесення на будь-які основи;
• міцність до ударів;
• асортимент кольорів і наповнювачів.

Окрім очевидних переваг, цей декоративний матеріал має і певні недоліки. Перш за все, слід зазначити, що в разі пошкодження готової поверхні усунути недоліки без серйозних видимих спотворень фасаду буде дуже проблематично. Крім того, недоліком мозаїчної штукатурки є обов’язкове використання спеціальної грунтівки при декоруванні металевих поверхонь. В іншому випадку існує високий ризик виникнення хімічної корозії, в результаті якої на металевому виробі з’явиться шар іржі, який з часом “просвітить” крізь мозаїчну штукатурку.

Сфера застосування

Незважаючи на недоліки, декоративну мозаїчну штукатурку використовують для оштукатурювання внутрішніх і зовнішніх поверхонь:

• арки, ніші та колони в приміщеннях;
• стін у приміщеннях з підвищеною вологістю – лазнях, саунах, ванних кімнатах
• часткове оздоблення стін всередині приміщень;
• фасади будівель;
• декоративні та капітальні перегородки.

Підходить мозаїчна штукатурка для цоколя. Стійкість матеріалу до вологи і перепадів температур дозволяє використовувати суміш в інтер’єрах та екстер’єрах сучасних будівель.

Різновиди та характеристики

Єдиної класифікації мозаїчної штукатурки не існує, будівельники звикли групувати її за типом основного наповнювача і розміром кам’яної крихти. Залежно від розміру фракцій (в мм) змінюється і призначення складу:

• З дуже дрібною текстурою – до 0,8;
• Дрібна – 0,9 – 1,2;
• Середня – 1,3 – 1,6;
• Груба – 1,7 – 2.

Для обробки цоколя переважно використовується декоративна мозаїчна штукатурка фракцією до 2 мм. При оштукатурюванні стін всередині приміщення можна комбінувати різні фракції, що дозволяє створити ілюзію об’ємного малюнка. Що стосується наповнювача – він може бути кварцевим або мармуровим.

Тип в’яжучого також має значення. В цьому випадку штукатурку класифікують за такими групами.

• Мінеральна. Використовують цемент, рідше – вапно. Застосовують для внутрішніх робіт.
• Силіконова. Також її використовують для штукатурення внутрішніх стін і перегородок.
• Акрилова. Сполучником для кам’яної крихти є різні полімери.
• Силікатна. Її використовують професіонали. До складу входить калієве скло, яке при взаємодії з водою швидко застигає.

Особливості застосування

Принцип нанесення цього матеріалу схожий на використання звичайних штукатурних сумішей. 

Спочатку поверхню ретельно очищають від пилу та бруду. Далі її слід відшліфувати і вирівняти (за необхідності). Після того, як робоча поверхня висохне, її грунтують ґрунтівкою глибокого проникнення. Після висихання поверхні наносять грунтівку з кварцевим піском і тільки  потім приступають до нанесення заздалегідь підготовленої маси. Існують певні правила виконання таких робіт, що дозволяють отримати бажаний результат. Спочатку штукатурку наносять на декоровану стіну смугами по 80-100 мм, потім якісно розгладжують, щоб між зернами не було пропусків. 

Намагайтеся наносити мозаїчну штукатурку відразу на всю поверхню. У такому випадку стики між окремими шарами не будуть помітними. Затирати мозаїчну суміш не потрібно, ця технологія відрізняється від використання звичайних штукатурок. За бажання можна наносити штукатурку методом розпилення, озброївшись спеціальним пристроєм. 

Щоб отримати певний візерунок або орнамент, професіонали спочатку створюють частину зображення з вертикальних планок, потім проміжки візерунка заповнюють різнокольоровою мозаїчною штукатуркою. Щоб надати фасаду візуальної об’ємності, застосовують суміші з різною зернистістю.  Всі роботи, пов’язані з оштукатурюванням фасадів, виконують при температурі повітря не нижче +5 градусів Цельсія, вологості повітря не більше 80 відсотків.

Мозаїчна декоративна штукатурка – знахідка для дизайнерів. При прояві фантазії та наявності професійних навичок з її допомогою можна створювати справжні архітектурні шедеври на будівлях.